Містика та легенди завжди цікавили мене. Спробую і вас запросити у власний світ. Давайте розпочнемо свою подорож з України. Я - українка і патріот рідної землі. Саме тому хочу показати Батьківщину з іншого боку: більш загадкового і цікавого.

     Замок Паланок

Замок Паланок знаходиться в місті Мукачеве на Закарпатті.

 Окрім легенд про підземні ходи тут можна почути  і про хранительку замку, яка три роки відбивала облогу, і про княгиню Софію Баторі, яка пила людську кров та купалася в крові молодих дівчат.

Про цей замок існує декілька історій, але одна з них є найпопулярнішою. Легенда розповідає про появу колодязя. 

Коли в ньому виникла потреба, то князь наказав копати колодязь. Хоч як довго рили колодязь, все ніяк не могли дістатися до води. Щодня чуючи одну й ту ж фразу: «Пресвітлий княже, води немає». Корятович усе більше не вірив, що можна буде викопати колодязь. Аж якось одного дня до князя прийшов чорт і запропонував угоду: мішок золота в обмін за заповнення колодязя водою. Але виявилося, що грошей у казні немає, тож князь не може заплатити нечистому. Князь пропонував душу, але той відмовився, вимагаючи грошей. Один з вірних лицарів Корятовича, підслухавши розмову князя з чортом, запропонував йому обдурити того: «Федоре, мішок золота необов'язково має бути великий: маленький — теж мішок». Вкинувши у мішок дві останні золоті монети, його віддали чорту, а той, страшенно обурившись, заявив: «Все одно води не питимете», і з цими словами стрибнув у колодязь. З того часу з глибин колодязя кожного вечора чути, як на дні виє чорт від того, що його обдурили…

А ще Мукачівський замок може розповісти вам історію про замуровану в стіну дочку графа Другетті. Батько вчинив так з дівчиною, коли та видала таємницю підкорення замку польським завойовникам, закохавшись у військового.

                                        Підгорецький замок

                                                              Село Підгірці, Львівщина

Всі, кому від останніх років XVІІІ століття і до сьогодні доводилось провести у легендарних стінах хоча б ніч, бачили його страшну таємницю. Напівпрозору, у білих шатах та з чорним обличчям…Марію.

Багато пацієнтів тутешнього туберкульозного санаторію (1949 рік) і також персонал розповідають, що бачили привида. Зустрічались з ним, звичайно сторожі і працівники замку. А родина польських поміщиків, що жила тут свого часу, навіть записали на папері свої спогади, щоб увіковічнити факт зустрічі з привидом. «Часто бувало таке, що двері на другому поверсі палацу відчинялись самі собою, а майже невидима постать жінки у білій пишній сукні щоночі блукала то однією, то іншою кімнатою» — розповідають Сенгушки у своїх записах.

Хто така ця жінка, привид якої бачили чи не всі жителі селища? Виявляється, спокою не має душа вбитої молодої дружини Вацлава Жевуського Марії. Він власне і вбив жінку у приступі ревнощів. А тіло заховав десь тут, у замку, бо ж похоронити зі всіма ритуалами свою жертву не міг. Дехто розповідає, що її тіло було замуроване у кам’яні стіни замку.

                                           Хустський замок

                                                                     Закарпаття, місто Хуст

Історію замку напряму пов’язують з іменем графа Дракули. Відомий лицар, якого прозвали Драго (ромунською «чорт») через страшенно спотворене бойовими шрамами обличчя, свого часу жив на хустських землях. І згодом, розбагатівши, заволодів і Хустським замком. Кажуть, сам угорський король боявся цієї людини. Прямим нащадком графа Драго є Влад Дракула.

Та насправді версій про факти, що доводять зв’язок графа-вампіра і Хустського замку існує більш, ніж багато. За однією з них, фортецю спеціально будували для графа Драго. І у процесі спорудження та насипу гори загинули тисячі закарпатців. Тож замок практично стоїть на людських кістках.

Та історії привидів Хустського замку пов’язують із часами монгольського завойовника Батия. Легенди розповідають, як місцевий воєвода, вбивши власного сина, якого не впізнав після татарського полону, встромляє ніж у серце і собі. Сестра вбитого хлопця і дочка батька-убивці Ріка заподіює собі смерть з горя. Саме її привид, як розповідають місцеві, ночами блукає поміж стін Хустського замку.

Сьогодні від стін замку залишились практично лише руїни. Та його слава і легенди ще й досі захоплюють людей.